§ 6.3. Забруднювачі і масштаби забруднення

Забруднювачами вважатимемо джерела або «винуватців» появи у довкіллі шкідливих для живого речовин чи форм енергії. Зрозуміло, вони можуть бути як природними, так і антропогенними (штучними, створеними людиною). Загальної кількості забруднювачів не встановлено. Їх нескінченно багато.

Оскільки під час кожного опису дії забруднюючих речовин (або полюантів) звертатимемо увагу на їхні джерела, то не вдаватимемося до надто детальної класифікації і характеристик самих забруднювачів, а обмежимося найсуттєвішим.

Рекордсменом за масою забруднюючих речовин вважають гірничорудну промисловість. Для видобутку тонни, грама чи й міліграма потрібної речовини вона вивергає з надр і звалює на родючі ґрунти або зсипає у водотоки десятки тонн «порожньої» породи. Якщо її всю скласти у «дитячі кубики», то вийде «всього» десяток, але чималих, бо ребро кожного становитиме 1 км (тисячу метрів!).

І це ще не все. Якщо додати ту землю, яку обробляють селяни, то вийде, що людина зрушує з місця понад 25 кубічних кілометрів земельки і камінців щороку. Уявляєте, скільки це поглинає енергії?

Не знаємо, чи варто людям цим пишатися, але вони вже стали першою геологічною силою на Землі (принаймні, на її поверхні), бо вулкани й океанічні рифти Землі вивергають менший обсяг твердих порід.

Програючи за масою викидів, промисловість і транспорт легко беруть гору над усіма кар’єрами і шахтами за сумарною токсичністю і шкідливістю «своїх» забруднень.

Та й серед них є свої рекордсмени. Якщо враховувати лише токсичні забруднення повітря, то у розвинених країнах розподіл «вини» має такий вигляд:

  • всі види транспорту — 59%;
  • спалювання викопного палива і дерева — 28 %;
  • чорна і кольорова металургія — 13 %;
  • інші джерела — 10%.

Основні забруднювачі та групи виділених ними в атмосферу Землі шкідливих речовин наведено в табл. 18.

Таблиця 18. Основні забруднювачі повітря
Група полюантів та їх маса, % загалу Член групи, хімічний склад Основний забруднювач
Оксиди вуглецю — 50% CO2 Вулкани, рифти, гейзери, гори. Спалювання всіх видів палива. Дихання і біоокислення
CO Вулкани. Неповне спалювання палива
Оксиди сірки — 16% SO2, SO3 Вулкани. Спалювання палива. Бактерії. Морські бризи
Оксиди азоту — 14% NO, NO2, N2O Вулкани, грози. Спалювання палива. Бактерії
Усі вуглеводи — 15%
У тому числі леткі органічні сполуки
CH4, CnHm ... Вулкани. Бактерії. Рослини. Спалювання палива
CH2O, CHCl, CFCl2 та ін. Промисловість. Хімічна промисловість. Спалювання сміття
Аерозолі — 5% Сажа, пил, солі Коксохімія і металургія. Спалювання. Пожежі. Ерозія. Вулкани і водяний пил з морської піни
Радіо­нукліди (менше як 0,01%) Xe, Cs, Ra, Pu та ін. Ядерна промисловість і АЕС. Катастрофа на ЧАЕС. Граніти

Загальна кількість викинутих у біосферу шкідливих і отруйних речовин невідома. Більш-менш близьке до істини значення можна навести для промисловості: 338 млн т потенційно небезпечних викидів у 1991 р. Від решти джерел (транспорт, сільське господарство тощо) загальні викиди отрути і напівотрути досягають, очевидно, 500 млн т щороку. Однак через значні зміни в промисловості показники забруднення перестали підвищуватися, а часто й зменшуються.

Унікальними джерелами забруднення є людські поселення. Без шуму, диму і блискавок, характерних для вулканів, великі міста впливають на довкілля ще негативніше, ніж «вогняні гори». Інколи вже за сотню кілометрів від промислового міста (типу нашого Кривого Рогу) прилади фіксують підвищений вміст пилу і газів. «Парфуми» деяких хімічних заводів Сходу України «свіжі» носи відчували з відстані багато кілометрів (у місцевих жителів багаторічна адаптація зуміла-таки знизити захисну реакцію організму, вони навіть дивуються невдоволенню приїжджих повітрям їхнього рідного міста). Для детальнішого ознайомлення з усіма особливостями впливу великого промислового міста на фізико-хімічні параметри довкілля може прислужитися табл. 19 з деякими цифровими даними. На наш погляд, вони наочніше свідчать про обсяг і «глибину» впливу типових великих європейських міст на довкілля (міське забруднення середовища), ніж кількість у тоннах окремих викидів.

Таблиця 19. Зміни фізико-хімічних та інших характеристик міського середовища порівняно з умовами сільського середовища
Групи характеристик Відносна зміна (знак, величина)
Всі види сонячного випромінювання –20—30%
зокрема ультрафіолету-А:
взимку –70—100%
влітку –10—30%
Річні опади (всі види разом) +5—10%
зокрема:
сніг –5—10%
роса –65%
Покриття неба хмарами +5—10%
Викликані аерозолями тумани:
взимку +100%
влітку +20—30%
Тривалість часу з від'ємними температурами –25—35%
Кількість днів з мінусовими температурами –40—45%
Випаровування води за рік –30—60%
Значення середньої вологості повітря –5—10%
Швидкість вітру –20—30%
Середня річна температура повітря +0,5—1°С
Середня зимова температура +1—3°С
Тривалість вегетації рослин 8—10 днів

Зусиллями лише двох останніх поколінь загальний обсяг і токсичність викидів збільшилися настільки, що (без найменшого перебільшення) на поверхні Землі, як ракова пухлина, почали швидко розростатися антропопатогенні зони. Створені людиною у гонитві за випуском потрібної їй промислової і сільськогосподарської продукції, вони стали смертельно небезпечними для неї самої.

Найяскравіший приклад — сумнозвісна «30-кілометрова зона» навколо ЧАЕС, про яку ще йтиметься далі. Вкрай небезпечні деякі хімічні заводи, забруднене довкілля яких стало непридатним для життя. Часто, не маючи змоги переїхати в інше місце, там живуть і повільно вмирають від хвороб люди.

Та, мабуть, найгіршими і найбільшими за площею забруднення є «пестицидні» землі у багатьох зонах інтенсивного сільського господарства: Молдова, частина Півдня України, місця вирощування бавовнику у Середній Азії, рису в Приазовській Кубані тощо. Про наслідки цього отруєння земель йтиметься у розд. 9.

X

Вхід

Завантажую...