Агроекологія

Комплекс наук, який досліджує можливості сільськогосподарського використання земель для виробництва рослинної і тваринницької продукції при одночасному збереженні сільськогосподарських ресурсів (ґрунтів, природних кормових угідь, гідрологічних характеристик агроландшафтів), біологічної різноманітності і захисту екологічного місця існування людини і вироблюваної продукції від сільськогосподарського забруднення. Агроекологія сформувалась як розділ екології в другій половині ХХ століття. Особливо швидко агроекологія розвивається в останні два десятиліття у зв'язку з різким погіршенням екологічної ситуації в агросфері.

Головне завдання агроекології - активізація біологічного потенціалу агроекосистем і їх складових елементів на всіх рівнях (від окремої рослини і тварини до всієї агроекосистеми) і заміна значної частини антропогенної енергії внутрішньою енергією біологічних процесів.

Агроекологія орієнтує на:

  • селекцію адаптивних сортів рослин і порід тварин;
  • створення гетерогенних сортових агропопуляцій і сортосумішей рослин і змішаних вікових і порідних груп худоби;
  • використання сівозмін, полікультур;
  • формування системи корисних симбіотичних зв'язків за рахунок підвищення біологічної різноманітності агроекосистеми;
  • екологічну оптимізацію структури агроекосистем.

Важливий аспект агроекології - розробка методів дії на ґрунти і їх мешканців (фауну, мікроорганізми) з метою активізації процесів біологічної азотфіксації, гуміфікації, деструкції залишків пестицидів і управління процесами мінералізації органічної речовини і нітрифікації. Весь комплекс екологічно обґрунтованих дій людини на ґрунт об'єднується адаптивною системою землеробства.

X

Вхід

Завантажую...